Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
Начну с того, что я несомненно могу сказать, что я - наркоманка. Да, это факт, и я не стесняюсь этого признаваться. Моя история началась довольно необычно и мистически. Все началось с того, что я услышала о закладках МДМА. Что такое закладки? Это дозированные порции наркотических веществ, упакованные в бумажки. Их можно купить у дилеров или у поставщиков. Это был мой первый шаг в сторону нового мира, мира безо всяких ограничений и запретов.
На районе все было не так просто. Пыха, на взводе и шлендить – эти слова стали частью моего словарного запаса. Я стала искать своих подруг-наркоманок, чтобы они поделились со мной своими секретами. Мы стали непреодолимой силой, готовой завоевать мир и наварить кайф. Теперь я уже не знала, что такое стендаль, потому что все это время мой мозг был погружен в химический дым.
Однажды я решила попробовать МДМА. Название звучало как музыка моим ушам. Я нашла доверенного дилера, и он предоставил мне возможность войти в этот удивительный мир. Я была готова сделать все, чтобы попробовать эту новую реальность.
Так началось мое большое приключение. Я стала искать места, где можно встретить людей, которые делят мои интересы. Я стала ходить на вечеринки и клубы, где был настоящий фестиваль психоделических веществ. Это было дико и прекрасно одновременно. Меня окружал дым, свет и безумие. Я чувствовала себя живой, я не боялась быть собой.
Моменты, когда я была на взводе, были просто незабываемыми. Мои чувства и эмоции были разбиты на тысячи крошечных фрагментов, и я не могла собрать их воедино. Я растворялась в музыке, ощущая каждую ноту на своей коже. Моя душа парила над толпой, и я чувствовала, что стала свободной от оков реальности.
Как-то раз я решила пойти на улицу и пройтись по городу, чтобы ни о чем не думать, просто шлендить. Это был знойный день, и я ощущала свежий ветер на своем лице. Вокруг меня был город, наполненный жизнью, а я была частью этой жизни. Я смотрела на прохожих, и мне казалось, что я понимаю смысл их существования. Кто-то был плохим актером, играющим свою роль очень плохо, а кто-то настоящим талантом, способным менять окружающий мир.
Но, как говорится, нет рая без душнилы. Меня окружали люди, которые считали, что они лучше меня, потому что не принимают наркотики. Они были душнилами, которые пытались определить для меня место в этом мире. Но я не слушала их, я продолжала плыть по течению своего собственного сознания.
| Вот и прошло несколько лет с тех пор, как я перестала бояться. Моя жизнь изменилась, и я поняла, что никогда не смогла бы найти такую силу и свободу в привычной реальности. Я сделала свой выбор и не жалею о нем. Я нашла внутри себя то, что все время искала – настоящую я. |
Кто знает, может быть, однажды я найду свой рай на МДМА, и он станет единственным для меня. А пока я буду искать новые закладки и продолжу свое путешествие в мире химических приключений. И пусть люди считают меня безумной или глупой, я так и останусь наркоманкой, которая перестала бояться и нашла свое настоящее "я".